Деякі європейські політики досі наївно вірять у можливість майбутньої «поступової нормалізації» відносин із Росією. Ці ілюзії дуже небезпечні, адже Москва кинула виклик самому існуванню європейської цивілізації. Для Кремля дипломатія завжди була і буде інструментом маніпуляції, шахрайства і приспання пильності противника. Влучний вислів Бісмарка про те, що «Угода з Росією не варта паперу, на якому вона написана», є сьогодні надзвичайно актуальним. Будь-які «перезавантаження», нормалізації і потепління стосунків з Росією завжди будуть тимчасовими. Москва ніколи не відмовляється від своїх нездорових амбіцій та ірраціональних претензій.

Третя Імперія. Про що мріє господар Кремля«Однією із найбільш нагальних геополітичних потреб Росії є відновлення імперії. Це не тільки один з можливих шляхів розвитку Росії, але необхідна умова для існування незалежної держави на незалежному континенті», – написав впливовий російський стратег Олександр Дугін у своїй книжці «Основи геополітики». «Процес «відновлення імперії», – продовжує Дугін, – повинен від самого початку зосередитися на далекій меті, якою є вихід до теплих морів. Основною довгостроковою програмою Росії є континентальна інтеграція, створення материкового євразійського простору від Токіо до Азорських островів. Завданням Москви є розширення свого стратегічного впливу на схід, захід і південь».

На Заході таке мислення може здаватися божевіллям, але саме такий світогляд домінує в середовищі впливових російських еліт.

Жадання домінації

Росіяни справді мріють про світове панування. Абсолютно серйозно. І хоча для західних еліт важко це зрозуміти, але ірраціональне прагнення Москви до територіальної експансії є фундаментом російської політики. Рівень російських претензій є вражаючим. «Ми – Союз Панів, нових повелителів Євразії. Ми – імперобудівничі новітнього типу і не згодні на менше, ніж влада над усім світом, яку, як відомо, може дати тільки контроль над євразійським материком. […] Ми побудуємо нову країну – Росію-3, Росію-Євразію, велику Євразійську Імперію від океану до океану», – проголошує катехізис опричників з Євразійського Союзу Молоді. І це не тількі декларація молодих максималістів. Це державна політика Росії, адже дугінська ідеологія євразійства домінує в середовищі російських політиків, управлінців, силовиків і дипломатів.

З приходом до влади Владіміра Путіна почалося поступове втілення в політичну практику стратегії Дугіна. Криваві війни в Чечні, Грузії, Сирії та Україні є результатом втілення євразійської концепції. Після численних відвертих розмов з Путіним канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що президент Росії «втратив зв’язок із реальністю». Вона була вражена його неадекватністю та ірраціональністю.

Кремлівського диктатора дратує сам факт того, що хтось перешкоджає російській експансії на Захід. Він відверто про це говорить. Наприклад, 26 січня 2015 року, на зустрічі зі студентами в Санкт-Петербурзі, Путін заявив, що українська армія є «легіоном НАТО», який намагається «геополітично стримати Росію». Фрейдистська помилка в промові російського лідера виразно свідчить про його плани і наміри. Обурення тим фактом, що хтось намагається «геополітично стримувати Росію», свідчить про те, що Москва готується до експансії в західному напрямкові, адже метою Кремля є повзуча гібридна агресія в Європі. Ця мета є для Путіна настільки очевидною, що він відверто демонструє обурення тим фактом, що суверенні держави НАТО і США перешкоджають Росії в її агресивній політиці. Путін обурювався геополітичним стримуванням Росії так, начебто він не усвідомлював усієї абсурдності своїх претензій. В його розумінні агресивна, експансіоністська політика Росії є нормою. І його надзвичайно дратують будь-які спроби стримування російської агресії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Хотят ли русские войны?

Жириновський про ІІІ світову війну: «Починати ми повинні першими»

Про що мріє диктатор?

Непередбачувані дії Путіна на міжнародній арені є джерелом глобальних загроз, тому аналітики шукають відповіді на питання, чого хоче, про що мріє і до чого прагне російський лідер? У цьому контексті найбільш цікавою є його версія ідеального майбутнього. Щоб зрозуміти світогляд людини, варто уважно придивитися до її улюблених книжок.

У липні 2014 року американський тижневик «Newsweek» опублікував статтю «Домашні звички сучасного диктатора („The Private Habits of a Latter-Day Dictator”), в якій розповідається, між іншим, про улюблені книжки російського лідера. Журналіст пильно придивився до книжок, які впродовж останніх років лежали на столі у Путіна, адже вони чудово відображають сферу його інтересів. Серед них – історичні книжки про Івана IV Грозного та імператрицю Катерину ІІ, вульгарний трилер Захара Прилєпіна про конфронтацію чеченців із міліцією, а також твір Михайла Юрьєва «Третя імперія. Росія, яка повинна бути». Остання книжка може бути цікавим джерелом для аналітиків, які прагнуть зрозуміти спосіб мислення, світогляд і геополітичну стратегію господаря Кремля, оскільки в ній чітко описаний бажаний для імперіалістів довгостроковий політичний сценарій. Цікаво, що твір анонсований як пророчий план, який російські еліти повинні обов’язково втілити в життя.

В анотації книжки зазначається, що: «Третя імперія» є детальною багаторівневою утопією, яка приваблює читача образом майбутнього світу. Це книжка-прогноз, книжка очікуваних змін» і далі, що «автор книжки не є письменником-фантастом», навпаки, він є серйозним і компетентним експертом і державним діячем (був радником уряду РФ в ранзі міністра промисловості і віце-спікером Держдуми). Відтак варто уважно придивитися до змісту цього твору, адже картина майбутнього, яку змальовує автор, вражає своїм мороком. Заглянемо у її зміст…

Третя Імперія

Рік 2053. Внаслідок глобальних війн на політичній мапі світу залишилося лише п’ять стабільних супердержав, кожна з яких є унікальним типом цивілізації: Російська імперія, Американська федерація, Ісламський халіфат, Китай та Індія. У Москві править тиран, який опирається на опричників – домінуючу в країні військово-політичну касту. Російська імперія окупувала усю Європу і розтягнулася від Тихого до Атлантичного океану. Ініціатором переділу світу стала Москва. Цікаво, що згідно з книгою все почалося в Україні…

Аналізуючи деталі російського вторгнення на Сході України, здається, що Путін намагається ретельно повторити сценарій, описаний у книжці «Третя імперія». Бракує хіба що абревіатур ДНР і ЛНР. Згідно зі змістом книжки, виданої в 2007 році, російську агресію спровокувала політична криза в Україні, яка спалахнула після того, як влада в Києві прийняла рішення вступити до Європейського Союзу і НАТО. Це стало причиною бунту проросійських бойовиків на півдні та сході України. Росія вирішила направити 80-тисячний військовий контингент на допомогу бунтівникам і анексувала землі від Харкова і Донецька аж до Одеси. Потім захопила землі Казахстану, Білорусі, Придністров’я, Абхазії і Південної Осетії. Через кілька років Кремль розірвав усі міжнародні угоди і вийшов зі складу усіх міжнародних організацій, в тому числі із ООН.

Невдовзі – згідно з улюбленою книжкою Путіна, – Росія досягла досконалості в галузі оборони і озброєння, спровокувала короткий переможний конфлікт з США і НАТО, під час якого довела свою перевагу і змусила Сполучені Штати до стратегічної ізоляції. Країни Західної Європи капітулювали і в результаті ультиматумів і непохитного тиску скорилися перед Кремлем і увійшли до складу Російської імперії. Але не всі. Великобританія, Ірландія, Польща, Центрально-Східна Україна і Туреччина відкинули російський ультиматум і вирішили боротися за свободу до останньої краплі крові.

Почалися війни експансії. Першою була війна Росії проти України і Польщі, в результаті чого українська і польська армії були знищені. Жорстокі опричники вбили мільйони мирних мешканців, зруйнували міста та інфраструктуру противника. Згідно з мареннями автора «Третьої імперії» такі чудові культурні центри, як Варшава та Краків зазнали нищівних руйнувань, а Львів був свідомо зрівняний із землею.

У книжці наводиться також детальний опис підкорення Європи і впровадження деспотичної глобальної домінації Москви.

Чи не про таке майбуття мріє кремлівський диктатор та інші прихильники «Великої Росії»?

Російська політична практика не залишає сумнівів — Путін намагається впровадити в життя сценарій, описаний в книжці Михайла Юр’єва. Варто підкреслити, що твір «Третя імперія» є надзвичайно популярним в середовищі російських політичних, адміністративних і військових еліт. Його не можна визнати безневинною фантазією автора, адже ця книжка впливає на світогляд людей, які формують російську стратегію і політику. Багато впливових росіян вважають її добре продуманим планом. Події в Україні, які відбулися через п’ять років після написання цієї книжки, дають підстави припускати, що Путін діє згідно зі сценарієм, змальованим у книжці «Третя імперія».

Москва погрожує війною

Ідеї, описані в книжці російського візіонера, є матрицею сучасної російської політичної свідомості. Саме тому віце-спікер російської Державної Думи Володимир Жириновський так відкрито погрожує Заходу тотальною війною на знищення.

– Усі проблеми війни і миру, пов’язані сьогодні з Україною, буде вирішувати одна людина — глава російської держави. […] Третя світова війна — це найважливіше рішення. Я переконаний, що воно вже прийняте. Що залишиться від країн Балтії? Нічого не залишиться. Дислокуються там літаки НАТО. В Польщі є система протиповітряної оборони.

Доля Прибалтики і Польщі вже вирішена. Вони будуть знищені. Там нічого не залишиться, – заявив віце-спікер російського парламенту в інтерв’ю для телеканалу «Росія 24». Такі відверті погрози щодо сусідів і усього світу свідчать, наскільки сильно деформувалася політична думка в путінській Росії.

Росія занурилася у морок апокаліптичного месіанства, імперіалізму і експансіонізму. На жаль, це не емоційна заява, а констатація очевидного факту. Російські еліти і більшість росіян дивляться на світ очима Дугіна, Юр’єва, Кисельова та інших пророків Армагедону.

Москва люто ненавидить Америку, яка після Другої світової війни не дозволила сталіністам завоювати всю Європу. Америка стала локомотивом НАТО і досі залишається гарантом свободи і суверенітету європейських націй. Ось чому росіяни так вперто підтримують антиамериканські настрої по всьому світу.

«Є сьогодні в світі сила – велика і поважна, – яка стоїть на нашому шляху. Це цивілізація далекого Заходу, по той бік океану. США. Ми повинні ввести сувору антиамериканську гігієну. Це перший крок на шляху великої війни континентів: Євразії проти Атлантики. У нас є абсолютний ворог. Це США. Це початок і кінець нашої ненависті», – проголошує катехізис молодих опричників Євразійського Союзу Молоді. Саме в такому дусі виховуються наступні покоління путінської Росії.

Європа в стилі Путіна

З метою реалізації російської геополітичної стратегії зосереджено величезні фінансові, матеріальні, інституціональні і людські ресурси. Євра­зійську політику впроваджує не тільки російське МЗС, але всі без винятку державні інституції: ЗМІ, заклади освіти, спецслужби та вісім науково-дослідницьких інститутів.

На Заході за російські гроші в інтересах Росії працює розгалужена мережа агентів впливу, яка складається з низки юридичних і фізичних осіб, які поширюють антиамериканські настрої, провокують територіальні суперечки і розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Численні ЗМІ, громадські організації, політичні партії і аналітичні центри, з метою зруйнування єдності Заходу, всіма можливими засобами і каналами поширюють російську пропаганду. Популяризують ідеї ненависті, антилібералізму, антиамериканізму, антисемітизму, а також неомарксизму і націоналізму. Пробуджуючи шляхетні і патріотичні почуття різних народів, Москва намагається знищити НАТО і ЄС, щоб потім нав’язати Європі своє домінування, а в перспективі помити чоботи російських солдат в Атлантичному океані.

«Політика Росії – незмінна. Російські методи й тактика мінялися й будуть змінюватися, однак головна мета російської політики – підкорити світ і правити у ньому – є і буде незмінною. «Московський панславізм – усього лише одна із форм загарбництва», – влучно зауважив колись німецький філософ Карл Маркс. Сьогодні ці його слова є надзвичайно актуальними.

Геополітичне стримування Росії

Необхідно подивитися правді в очі й усвідомити, що світ постав перед обличчям серйозної загрози. Російські імперіалісти прагнуть експансії, й весь світ повинен об’єднатися, щоб їх зупинити. Треба усвідомити, що Путін веде неоголошену війну проти усієї європейської цивілізації, і адекватно реагувати на різні форми російської агресії. Не варто чекати поки гібридна війна перейде в гарячу фазу на території країн НАТО і ЄС. Погодитись на умови Путіна в справі України означало би віддати в руки агресора черговий стратегічно важливий плацдарм. Будь-які спроби підписання компромісних угод Росія буде сприймати як ознаку слабкості Заходу.

Немає жодних підстав сподіватися на можливість поступової нормалізації стосунків з Росією без повалення і цілковитого демонтажу правлячого режиму в Москві. Обмеження чи відміна санкцій щодо Росії було б фатальною помилкою Європи. Нормалізація стосунків з нечесним, лукавим і підступним агресором неможлива хоча б тому, що в середньостроковій перспективі Москва не збирається відмовлятися від агресії. Після війни в Грузії світ погодився на «перезавантаження» і нормалізацію стосунків, проте через п’ять років Росія розпалила нову війну в Україні. Хто наступний?

Володимир Іщук, ЯГЕЛЛОНІЯ.ORG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Жириновський про ІІІ світову війну

Я – російський окупант!

Десант з повітря і російські танкові колони в столицях Європи. Такі плани презентував федеральний «5 канал» російського державного телебачення

В чём правда, брат?

Задзеркалля Путіна

Кремлёвский шаман

Росія погрожує ядерною зброєю

У каждой войны есть свой Гитлер

Хотят ли русские войны?

Поляк с Украины: Это настоящая война!

Киборг Аскольд: Украинский народ остановит агрессора!