Після Криму черга Правобережної України і Польщі?

Під час телемосту 17 квітня 2014 року Путін висловився на тему сепаратизму на Сході України: «Нагадаю, що, користуючись термінологією царських часів, це Новоросія… І оце ось Харків, Луганськ, Донецьк, Херсон, Миколаїв, Одеса. Не входили у склад України за царських часів. Ці території були передані Україні у 20-х роках радянським урядом. Навіщо вони це зробили? Бог їх знає…». Російські претензії щодо південно-східних теренів України президент Росії мотивував тим, що колись ці території були завойовані князем Потьомкіним та імператрицею Катериною ІІ.

Це дуже небезпечна риторика. Бо якщо інші країни підуть тим самим шляхом і будуть керуватися такими самими суб’єктивними історичними інтерпретаціями, світ зануриться у хаос регіональних кофліктів і локальних воєн. Адже до Криму, крім України і Росії, можуть мати історично обгрунтовані претензії також і інші гравці світової політики. Більше того, сама Росія може стати об’єктом таких претензій. Тому кричуще порушення норм міжнародного права в перспективі може обернутися проти самої Росії.

Світогляд Путіна загрожує безпеці цілого світу. Спотворена історична пам’ять російського лідера призвела до загрозливої і абсолютно безвідповідальної зовнішньої політики, адже, якщо керуватися історичною логікою Путіна, то його наступним кроком можуть бути претензії щодо Правобережної України і Польщі, які також були анексовані Російською імперією під час панування Катерини ІІ. Причому, відразу ж після окупації Криму і Дикого Поля на північному узбережжі Чорного моря…

Цей дуже небезпечний імперський світогляд несе серйозні загрози для країн Центральної та Східної Європи. Викривлена історична пам’ять Путіна підриває основи міжнародного права й усю систему глобальної світової безпеки.

РЕАЛЬНА ВАГА РОСІЇ В СВІТІ

Бюджет Російської Федерації є трохи більшим, ніж бюджет одного лише міста Нью-Йорк. ВВП Росії складає менше 3 відсотків від світового ВВП, або усього 6 відсотків від ВВП країн НАТО. Військові видатки Росії менші, ніж одна десята видатків Євроатлантичного альянсу, причому половина коштів, призначених на оборону Росії, розкрадається корупціонерами, шляхом так званих «відкатів». Економіка РФ летить у прірву через неадекватно агресивну зовнішню політику. Крім того, Росія залишилася на самоті і втратила всіх своїх союзників на міжнародній арені. Чи можна за цих умов назвати агресивну зовнішню політику російського президента адекватною?

ЯГЕЛЛОНІЯ.ORG