Що єднає російські спецслужби із прихильниками ісламського радикалізму? На перший погляд здається, що нічого, окрім ненависті до НАТО, Сполучених Штатів і Європейського Союзу. Проте, кремлівських стратегів і ісламських фундаменталістів об’єднує не тільки ворожість до спільного противника. В багатьох випадках існує тісний зв’язок між діяннями мусульманських терористів і російською стратегією щодо західної цивілізації.

Кремлівський слід в Ісламській ДержавіПісля розстрілу редакції сатиричного тижневика «Charlie Hebdo» в Парижі деякі оглядачі висловили припущення, що цей теракт міг бути організований за участі російських спецслужб. У засобах масової інформації з’явилися версії, що таким чином Путін хоче спровокувати хаос у Франції, щоб відвернути увагу світової громадськості від війни в Україні, а в перспективі привести до влади своїх маріонеток з французького Національного фронту.

Спочатку версія про те, що за радикальними ісламістами стоїть Москва, здавалася найбільш неймовірною з усіх наявних, але невдовзі сталася низка подій, які засвідчили, що вона може бути цілком правдоподібною.

Невдовзі, після трагедії 20 січня 2015 року, на півдні Франції за підозрою у плануванні теракту були затримані п’ятеро росіян чеченського походження. Незадовго до цього низка європейських ЗМІ поширили інформацію про те, що так званий «народний губернатор Новоросії» Павло Губарєв начебто заявив, що за терактом у паризькій редакції стоїть лідер Чеченської республіки Рамзан Кадиров. Начебто, він вихвалявся, що найняв алжирців, які повинні були вчинити теракт в редакції тижневика. Більше того, в лютому 2015 року французькі спецслужби затримали шістьох громадян Росії чеченської національності, звинувачених в організації рекрутації бойовиків для терористичної Ісламської Держави. Всі ці події свідчать про високу ймовірність того, що за терактами у Франції може стояти Росія.

Ступінь інфільтрації агентів ФСБ і ГРУ у ряди кавказьких бойовиків є добре відомий експертам, які вивчають діяльність російських спецслужб. Про це свідчать факти з біографій відомих польових командирів Чеченської Республіки Ічкерії. Ніхто не може заперечити твердження, що на початку 90-х років минулого століття багато чеченських бойовиків були завербовані російською військовою розвідкою. Наприклад, існують переконливі свідчення, що Шаміль Басаєв і Руслан Гелаєв, які воювали на стороні росіян у Абхазії, були агентами Головного Розвідувального Управління Генерального Штабу Міністерства Оборони Росії.

Це сталося ще тоді, коли за сприяння російських спецслужб творилася антигрузинська Конфедерація Гірських Народів Кавказу. Її локомотивом, згідно із задумами кремлівських стратегів, мала стати войовнича Чеченська Республіка Ічкерія. Згодом, в результаті низки соціальних і національних конфліктів, російський Генштаб втратив контроль над ситуацією і частиною своїх агентів. Внаслідок цього вибухнули дві криваві війни на Кавказі.

Водночас російські спецслужби використали своїх агентів, щоб знищити чеченський національно – визвольний рух. Агенти ГРУ і ФСБ увійшли у фракцію радикальних ісламістів в Чечні – вахабітів. Як наслідок, Росія реалізувала свою мету: чеченський демократичний рух був розділений, ослаблений і скомпрометований в очах міжнародного співтовариства.

Згодом цей самий сценарій був реалізований в Сирії. Демократичні повстанські сили втратили вплив, в той час коли радикальні ісламісти піднесли голови. Захід відвернувся від сирійських повстанців і, в результаті, Путіну вдалося врятувати режим кривавого диктатора Башара Асада. Водночас, повстала жорстока терористична Ісламська Держава Іраку і Леванту (ІДІЛ). До речі, в тій спецоперації могли брати участь ті самі чеченські вахабіти.

Звичайно, не можна стверджувати, що Ісламська Держава перебуває під цілковитим контролем Москви, але російські агенти можуть впливати на процес прийняття рішень в цій терористичній організації. І хоча потенційно сама Росія теж може стати об’єктом атаки ісламістів з ІДІЛ, але віртуозні маніпулятори з російських спецслужб можуть переадресувати агресію близькосхідних вахабітів на держави Заходу, передусім на США і ЄС. Адже чеченські бунтівники, серед яких може бути багато агентів російських спецслужб, відіграють дуже важливу роль в терористичній Ісламській Державі. Переважна більшість ісламістів не можуть навіть уявити, що лідер Ісламської Держави Абу Бакар аль Багдаді може бути усього-на-всього сліпим знаряддям в руках кремлівського диктатора, який бореться за падіння Європейського Союзу.

До речі, людина, яка особисто знайома із Путіним, застерігала, що російський лідер може атакувати європейські держави руками радикальних ісламістів. Восени 2014 року колишній радник Путіна Андрій Іларіонов в «Газеті Польській» заявив: «Фронт ІV світової не обмежується пострадянським простором, але пересунувся на терени Центральної і Західної Європи. І ймовірно „зелені чоловічки”, як і ті гроші, ще дадуться європейцям взнаки. Я не виключаю, що це може статися цієї зими або навесні наступного року, причому у формі, цілком несподіваній для Європи. Адже впливи Кремля не закінчуються на відомих політиках, але також сильні в певних середовищах чи політичних рухах, до яких Європа не ставиться із належною увагою. Це може змінитися, коли на початку 2015 року почнеться чергова ісламська весна. Тільки цього разу не в арабських країнах, а в Європі. Метою буде політичний параліч Європи до тієї міри, щоб вона не могла прийти на допомогу пострадянським країнам, атакованим Росією».

Ці висловлювання екс-радника Путіна варті особливої уваги, оскільки не є збігом обставин, що саме в той час, коли Росія зламала міжнародне право (анексувала Крим і вторглася на Донбас), Ісламська Держава відкрила другий фронт проти Заходу і цілої системи глобальної безпеки.

Беручи до уваги ці чинники, можна припустити, що Кремль справді бореться проти усього вільного світу руками ісламістів. Слід КГБ є надзвичайно виразним в усій історії арабського тероризму та ісламського фундаменталізму. У другій половині минулого століття російські спецслужби масово інфільтрували свою агентуру в середовища радикальних мусульман. Десятиліттями Кремль провокував антиамериканські настрої в різних частинах ісламського світу. Ісламський фундаменталізм став дієвим знаряддям у таємній війні Москви проти США і ЄС.

Російські імперіалісти не можуть пробачити Сполученим Штатам того, що після Другої світової війни не дозволили сталіністам захопити усю Європу. Москва вважає головними своїми ворогами НАТО і США, які перешкоджають експансії Росії. Кремль прагне реваншу і помсти за поразку у холодній війні і визнає за своїх союзників усіх, хто ослаблює глобальне домінування Заходу, в тому числі Ісламську Державу. Відтак, розширення сфери нестабільності на Близькому Сході може бути одним із елементів плану глобальної дестабілізації, який російські спецслужби реалізують з метою повалення існуючого світового ладу.

Володимир Іщук, ЯГЕЛЛОНІЯ.ORG